У рамках “Аадемічного колоквіуму: пишемо промпт для великої мовної моделі”, який проводила кандидат педагогічних наук, старший дослідник, доцент Гриб’юк О.О. здобувачі освіти вчилися застосовувати генетичні алгоритми та парето-оптимізацію для використання набору найкращих промптів. Здійснили генерацію інструкцій із добором найкращих за метриками та оптимізували промпти через історію спроб, використовуючи in-context learning. Переконалися, що промпт-інжиніринг перестав бути «магією слів» і став завданням оптимізації в чорній скриньці.
Чи потрібно ІТ-фахівцю знання математики майбутні фахівці з інформаційних технологій уточнювали з кандидатом фізико-математичних наук, доцентом Коваленком С.М.
Про захист інформації в комп’ютерних системах розповів викладач Бражніков Д.Г.
На воркшопі “Використання AI агентів в сучасних умовах розробки програмних продуктів”, який проводив викладач Клименко О.А. здобувачі освіти 4 курсу ознайомились із сучасними AI-інструментами для розробників та практичним застосуванням GitHub Copilot, ChatGPT, Claude AI у щоденному workflow програміста. Опанували основи prompt engineering: техніки формулювання ефективних запитів (zero-shot, few-shot, chain-of-thought, role-based prompting) для отримання якісного коду від AI-асистентів; підхід до згенерованого коду: перевірка на безпеку (SQL injection, XSS, hardcoded secrets), тестуванню edge cases та розуміння обмежень AI.
На зустрічі “Лабораторії оптичного зв’язку” говорили про складне просто: від структури волокна та лазерів до дивовижного ефекту інтерференції в тонких плівках, який працює і в наших мультиплексорах, і в забарвленні крил метеликів. Викладач Ляшук М.А. надихнув майбутніх ІТ-фахівців зрозуміти, що оптика – це не лише кабелі, це фізика світла в дії, це справжня магія фізичних принципів, що тримають на собі весь сучасний інтернет.
Мета презентації “Розгортання та масштабування застосунків у сучасних інфраструктурах” ознайомити майбутніх техніків-програмістів із основними проблемами розгортання сучасних застосунків та підходами до їх вирішення за допомогою контейнеризації та оркестрації. Викладач Захарін І.С. пояснив роль Docker і Kubernetes у процесі деплою та експлуатації сервісів.
На лекції “Використання AI assistants при розробці C# додатків” здобувачі освіти 3 курсу розібрали сучасний ландшафт інструментів GitHub Copilot, Claude, Cline, Codex, Aider та інші. Викладач Карпенко С.Г. розказав як AI-асистенти можуть допомогти з написанням коду, рефакторингом, генерацією тестів та продемонстрував практичні демонстрації розробки C# додатку з використанням агентного режиму за допомогою Cline та Claude Sonet 4.6.
Лекція “Розробка програмних застосунків за допомогою штучного інтелекту” присвячена роботі з Claude Code у терміналі та VS Code, що дозволяє автоматизувати створення сайтів, додатків і ботів. Кандидат фізико-математичних наук, доцент Костіков О.А. пояснив використання файлу CLAUDE.md для правил проєкту, механізму Skills для повторюваних завдань та протоколу MCP для інтеграції з сервісами. Також розглянули режими роботи агента й управління контекстом та пам’яттю, які забезпечують якісну розробку цифрових продуктів.
На занятті “Неочевидні можливості та налаштування Chatgpt” викладач Пархомчук В.П. розповів про налаштування тону та характеру ChatGPT, додаванню інструкції та зміні промптів.
На конкурс “Логотип спеціальності Інженерія програмного забезпечення”, який проводила кандидат педагогічних наук, доцент Дітковська Л.А було подано 15 робіт. До складу журі запрошені здобувачі фахової передвищої освіти 2-4 курсів.
Переможниця конкурсу “Логотип спеціальності Інженерія програмного забезпечення” – Корнійчук Каміла.
Цей логотип символізує роботу програміста.
Ноутбук із кодом показує створення програмного забезпечення, а символ </> означає програмування.
Чашка кави підкреслює атмосферу роботи програмістів за комп’ютером.
Бажаємо здобувачам фахової передвищої освіти розширювати кругозір, здобувати нові навички та знання в ІТ-сфері.
Щира вдячність викладачам за професіоналізм, вміння перетворити здобуття знань на захопливий процес.
