Кожного року Україна відзначає пам’ятну дату трагічної аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що трапилась 26 квітня 1986 року. І нам, як поколінню рішучих та відповідальних громадян, важливо пам’ятати такі сліди в українській історії, що докорінно змінили хід розвитку багатьох сфер та вплинули на тисячі життєвих доль.
Саме тому Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая організував та провів цикл тематичних зустрічей щодо відзначення 37-ї річниці аварії на ЧАЕС. Такі зустрічі відбулися зі студентами як університету, так і Фахового Коледжу ЗВО «МНТУ».
Основна мета таких дискусійних годин – нагадувати самим собі, до яких трагедій можуть призводити техногенні катастрофи.
Історичний дискурс
Тоді четвертий енергоблок Чорнобильської станції вже другий рік (з 28 березня 1984 року) працював на повну потужність, адже вважався найсучаснішим екземпляром. Проте навіть новітні на той час технології не забезпечили повної та безапеляційної безпеки такого надвиробництва блоку.
Злочин замовчування трагедії
І хоч о 1.23 ночі 26 квітня відбувся вибух, тодішнє керівництво СРСР ще два дні приховувало інформацію стосовно катастрофи, що вже переходила на міжнародний рівень. КДБ отримувало заготовлені методички з тим, яку інформацію можна виголошувати, а котру слід суворо замовчувати. Саме про це свідчить матеріал з Українського інституту національної пам’яті: «З метою недопущення витоку інформації, розповсюдження неправдивих та панічних чуток організований контроль вихідної кореспонденції, обмежений вихід абонентів на міжнародні лінії зв’язку».
Злочин проти людей
Допоки ліквідатори мужньо та віддано намагались зменшити наслідки цієї трагедії, партійно-державна «верхівка» не скасувала проведення «дня солідарності трудящих» 1 травня. Таким чином СРСР намагався показати світові гарну картинку того, як сотні тисяч людей вийшли на Хрещатик у Києві, аби відсвяткувати день з посмішками та радістю. Проте таке замилювання очей пропрацювало недовго, адже вже 3 травня у лікарню надійшло 911 пацієнтів, госпіталізованих із симптомами радіаційного ураження (хмара радіоактивних часток активно розносилась вітром, і партійна верхівка знала про те, на яку небезпеку наражає людей).
Наслідки сьогодні
Попри ті життєві уроки, які світ мав би винести з трагедії на Чорнобильській атомній електростанції, не кожен готовий робити змістовні висновки. Так варто згадати, як 24 лютого 2022 року російські загарбники нахабно окупували територію ЧАЕС. Майже 36 днів змушували персонал станції працювати в нелюдських умовах та під надмірним опромінюванням. ЧАЕС 5 днів навіть не отримувала зовнішнє живлення, що є критично необхідним для безпечного зберігання відпрацьованого палива. Окрім того російські мародери вивезли унікальну радіологічну лабораторію, вдавались до руйнівних дій на самій станції.
Тож аварія на Чорнобильській атомній електростанції повинна була демонструвати світу можливі катастрофічні наслідки, до яких можуть призводити радіоактивні елементи. Тому давайте разом згадаємо історію цього дня і ті події, котрі розбудили українців 26 квітня 1986 року.
Адже історія – це не лише черговий хід подій, а й вчитель (часом надто суворий та жорстокий)
А для тих, хто бажає більше дізнатись чи нагадати собі цей жахливий день в історії, радимо такі проєкти та літературу:
- Подкаст «Прип’ять» від MEGOGO AUDIO: формат документального аудіо серіалу на 6 епізодів;
- Серіал «Метелики»: драматичний епізодичний фільм про Чорнобиль
- Документальне відео «Чорнобиль. Моя зміна» від Радіо Свобода
- Документальний фільм «Науковий полігон. Чорнобиль» від Громадське
- Книга «Чорнобильська молитва» Світлани Алексієвич: формат історій свідків Чорнобиля;
Історичний нарис «Чорнобильська трагедія» наталії Барановської: аналіз Чорнобильської трагедії від передісторії до боротьби з радіоактивної хмарою;